Смотреть этот документ в Scribd

        17 грудня в конференс-залі Університету «Львівський Ставропігіон» відбувся круглий стіл на тему «Львів’янин, який став найціннішим даром Європи для ісламського світу. Мухаммад Асад — видатний мусульманський мислитель і діяч».  

        Захід було організовано за ініціативи Всеукраїнської Асоціації громадських організацій «Альраїд», Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства» та керівництва Університету «Львівський Ставропігіон».

        На круглий стіл були запрошені провідні сходознавці, історики, вчені, релігійні діячі, викладачі вузів. Серед яких Ярема Полотнюк, завідувач кафедрою сходознавства львівського національного інституту, В’ячеслав Швед, кандидат історичних наук, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства», Саід Ісмагілов, муфтій ДУМУ «Умма», Ярослав Кміт, ректор університету «Львівський Ставропігіон», Володимир Гарбузюк, науковий співробітник Львівського музею історії релігії, Василь Пострілений кандидат педагогічних наук, директор львівського технологічного ліцею.

Особистість Мухаммада Асада (Леопольд Вайс, 1900-1992) викликала підвищений інтерес у колах українських вчених. Дивно, але тільки нещодавно з’ясувалося, що видатний ісламський мислитель і діяч, який зіграв важливу роль в політичному житті Саудівської Аравії і Пакистану, внісши досить великий внесок у формування дипломатії ісламського світу, народився у Львові, а в Україні про це практично нічого не знають.

Присутніх дуже зацікавили доповіді, В’ячеслава Шведа і Саіда Исмагилова, в яких відбивалися етапи життя Мухаммада Асада, його релігійні погляди, наукові роботи про зближення Заходу та ісламського світу. Не залишила байдужих й доповідь Яреми Полотнюка про етапи розвитку ісламознавства на Галичині в 21 столітті, а також виступ Василя Постріленова про арабістику у Львові.

Після закінчення виступів був показаний фільм про життя Мухаммада Асада «Шлях до Мекки», знятий австрійським режисером Георгом Мішем в 2008 році.

Підсумувавши зустріч, присутні були єдині в думці, що головною метою проведеного круглого столу стала підготовка фундаменту для подальшого вивчення дослідження життя видатного ісламського мислителя і діяча Мухаммада Асада.

Було вирішено, що першим кроком в ознайомленні українців з життям Асада стане пошук будинку в історичному центрі Львова, де народився мислитель.

 В неділю 13 грудня  голова асамблеї імамів Європи Шейх Хайсам Рахма і муфтій ДУМУ «Умма» Шейх Саід Ісмагілов провели зустріч, на якій поділилися досвідом роботи та обговорили актуальні питання.

 

Шейх Хайсам Рахма живе у Швеції з 1979 року, працює імамом у Стокгольмській мечеті, обраний головою асамблеї імамів Європи.

Говорячи про мусульман України, Шейх Хайсам високо оцінив діяльність ісламських релігійних і громадських організацій у нашій країні.

«Вони грають ключову роль у формуванні неспотвореного погляду на Іслам серед українського населення, знайомлячи людей з культурою, звичаями нашої релігії. Це не дивно, адже Іслам існує давно на території Україні, і на відміну від європейських країн тут живуть корінні жителі, які сповідують Іслам», — зауважив високоповажний гість.

На його переконання, вступ України у європейське співтовариство — питання найближчого майбутнього, а це «чудова можливість для об’єднання європейських релігійних організацій у справі ознайомлення з Ісламом».

«Я був приємно здивований, побачивши яка величезна робота проводиться серед українських мусульман: висока організація, самовіддача, відданість і найголовніше — щирість намірів перед Всевишнім. Я сподіваюся на тісну співпрацю в майбутньому між європейською асамблеєю імамів Європи і ДУМУ «Умма», — підкреслив шейх Хайсам Рахма.

        Із заходом сонця ввечері 6 грудня 2010 року розпочався місяць Мухаррам — перший місяць мусульманського календаря. Отже, 7 грудня 2010 року є першим днем 1432 року Хіджри.

Мусульманський календар був запроваджений 639 року халіфом Умаром ібн Аль-Хаттабом. Він складається з 12 місяців, як сказано у Священному Корані: «Воістину, Аллах у той день, коли створив небеса і землю, визначив число місяців дванадцять згідно зі Своїм Писанням. Чотири місяці з них заборонені, і цей закон релігії вічний» (Коран, 9:36).

Початком літочислення стала дата 12 липня 622 р. — перший день першого місяця (1 мухаррама) року хіджри пророка Мухаммеда (мир йому!) з Мекки до Медини.

Якось по-особливому відзначати прихід місячного нового року у мусульман не заведено. Однак у своїх проповідях імами, неодмінно, нагадують віруючим про ці важливі події в історії Ісламу.

Хіджра — переломна подія не тільки в історії Ісламу, але й в історії всієї людської цивілізації. 16 липня 622 року (за григоріанським календарем) у місті Медина утворилася перша громада мусульман, що переселилися сюди з Мекки (тому мусульманський календар називається хіджра – з арабської «переселення»). Ця подія стала початком нової ісламської ери, оскільки з цієї невеличкої громади, як із ядра, виріс величезний світ ісламу.

З хіджри почалася переможна хода Ісламу по цілому світу.

Ісламська цивілізація століттями була прикладом і лідером для всіх. Її досягненнями та шедеврами захоплюються і пишаються до наших днів. А почалося все з того, що останній Посланник Аллаха, залишивши рідну домівку і все, що нажив за 50 років у Мецці, та озброївшись вірою в Аллаха і надією на перемогу своєї місії, вийшов вночі у пустелю, рятуючи майбутнє Ісламу.

Відлік років за хіджрою ведеться від цієї важливої події. Кожен новий рік хіджри починається на 11 днів раніше попереднього, адже хіджра — місячний календар, і рік у ньому — це відрізок часу, що триває 12 оборотів Місяця навколо Землі.

Календар хіджри є загальним для всіх мусульман світу. У деяких країнах він є офіційним календарем, а для решти мусульман — відіграє роль релігійного календаря, за яким визначають новий рік, ісламські свята, початок і кінець Священного Рамадану, а також час хаджу.
Про значимість місяця мухаррам багато говориться у Корані та Сунні. Тому кожен мусульманин повинен намагатися провести його у служінні Всевишньому Аллаху.

Муфтій ДУМУ «УММА»

 Саід Ісмагілов

Духовне управління мусульман України «Умма» щіро вітає всіх мусульман України та світу з великим ісламським святом Ід-Аль-Адха (Курбан-Байрам)!

В цей святковий день бажаемо вам миру і милості Всевишнього Аллага!

Ід Мубарак! Зі святом!

У вівторок, 16 листопада 2010 року о 8 год. ранку у стінах мечеті Ісламського громадського культурного центру (вул.Дегтярівська, 25-А) відбудеться особливо врочиста молитва, участь у якій візьме чимало мусульман міста Києва, а також дипломати іноземних держав. Подібні заходи відбудуться в мечетях усіх міст і населених пунктів України, де є мусульманські громади.
Цього дня мусульмани цілого світу святкують найбільше ісламське свято — Ід аль адха (Курбан-байрам). Це свято жертвопринесення, що починається вранці 10 зуль-хіджа за мусульманським місячним календарем і триває чотири дні. Ід аль адха — кульмінація хаджу (прощі в Мекку): прочани виконують обряд жертвопринесення в долині Міна на згадку про жертвопринесення Ібрагіма (бібл. Авраама). Згадка про цю подію є в Біблії і в Корані.
Здійснювати жертвопринесення наказано не тільки прочанам, а й кожному мусульманину, що мають на це кошти. Жертовними тваринами вважаються корови, вівці й кози. Обряд виконується після святкової молитви, або у наступні два дні свята.
Всевишній наказує вірним: «Для кожної громади визначили Ми обряди жертвопринесення, і веліли поминати при цьому ім’я Боже над дарованими їм тваринами. Отже, бог ваш — Бог єдиний. Тож будьте покірні Йому!» (Коран, 22:34).
М’ясо жертовних тварин традиційно ділять на 3 частини: одну залишають собі, другу роздають як милостиню мусульманам, третю дарують родичам і сусідам, у тому числі й немусульманам. Гарна традиція — приготування з третьої частини курбану святкового частування — плову, шашлика, мантів — для сусідів, друзів, родичів і всіх, хто прийде в гості у святкові дні.
Сенс обряду жертвопринесення передусім духовний. Кожен мусульманин на чесно зароблені гроші повинен принести жертву й поділитися з бідними й незаможними, пригостити святкової їжею своїх гостей. Це — акт щедрості й пожертвування з надією на Боже прощення. У Корані сказано: «Їжте їхнє м’ясо й нагодуйте того, хто соромиться просити, і того, хто просить не криючись… Не потрібні Богові ні м’ясо, ні кров їхні (жертовних тварин) — лише ваша богобоязливість!» (Коран, 22:36–37).

На початку листопада мільйони мусульман із цілого світу вирушають у хадж ― прощу до головної святині Ісламу, священної Кааби в місті Мекка.
Цього року до Мекки для здійснення хаджу вирушає делегація українських прочан із різних регіонів України числом 190 осіб, серед них 39 жінок — найбільша кількість за всю історію незалежної України.
Перша група паломників (100 осіб) збирається в 8.30 ранку в п’ятницю, 5 листопада, в терміналі «В» аеропорту Бориспіль. Ще одна група паломників відлітає з Донецька. Від’їзд третьої групи (40 осіб) відбудеться в середу, 10 листопада, о 9 годині ранку з Ісламського громадського культурного центру Києва (вул. Дегтярівська, 25-А).
Серед прочан кілька українських подружніх пар, що прагнуть здійснити цей обряд разом.
Організацією та відправленням українських прочан займається Рада духовних управлінь і центрів мусульман України при Державному комітеті України у справах національностей і релігій.
Рада узгоджувала українські квоти з Міністерством у справах хаджу Королівства Саудівська Аравія два роки поспіль і має намір далі брати найактивнішу участь в організації хаджу мусульман України.
Хадж ― найбільший обряд поклоніння в Ісламі, що його хоча б раз у житті повинен виконати кожен вірний.